Для перевірки щодо татуювання і пірсингу необхідно визначити, чи можемо ми щиро, з чистою совістю просити Бога поблагословити і використати наші дії для Його власних цілей. «Отже, коли їсте, коли п’єте чи щось інше робите, все робіть на славу Божу» (1 Коринтян 10:31). Біблія не забороняє татуювання або пірсинг, але також не дає жодної підстави вірити, нібито Бог хоче, щоб ми робили татуювання чи пірсинг.

Іншим моментом є скромність. Біблія радить нам одягатися скромно (1 Тимофія 2:9). Одним аспектом стриманості в одязі є покриття ним усього, що має бути покрите. Тим не менше, важливим значенням скромності є також непривертання уваги до себе. Люди одягаються скромно, щоб не привертати до себе зайвої уваги. Татуювання та пірсинг однозначно привертають увагу. Таким чином, у цьому значенні татуювання та пірсинг не відповідають вимогам щодо скромності.

Ще одним важливим принципом стосовно тих питань, яких Біблія не торкається конкретно, є наступне – якщо існує найменший сумнів у тому, що наші дії задовольняють Бога, краще відмовитись від них. «А все, що не з віри, – гріх» (Римлян 14:23). Нам слід пам’ятати, що наші тіла, як і душі, були викуплені Богом і належать Йому. Хоча текст 1 Коринтян 6:19-20 не стосується безпосередньо татуювання та пірсингу, він проголошує фундаментальний принцип: «Хіба ви не знаєте, що ваші тіла – то храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі? Бо ви викуплені за ціну. Отож прославляйте Бога у вашому тілі та у вашому дусі, що належать Богові». Ця велика істина прямо стосується того, що ми робимо з нашими тілами. Якщо наші тіла належать Богові, то нам потрібно бути певними, що ми маємо Його чіткий «дозвіл» перед тим, як «позначати» його татуюванням чи пірсингом.