Служба Богові на «своїх умовах»
Автор: о. Володимир Сампара
 Останні слова Ісуса до учнів на горі перед Вознесінням: «Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож, я з вами по всі дні аж до кінця віку.» (Мт.28,18-20). Як бачимо, завданням учнів Христа є нести усім Слово Боже і вчинити так, щоб інші теж пішли за Ним. Апостоли бачили живого видимого Ісуса і про те свідчили у Євангеліях та своїх листах, але вже пізніші проповідували людям, які не бачили Христа. Так як людська природа є слабкою, то не всі уважно слухали науку Христа. Звісно із захопленням сприймали йшли за ним, але постійно всередині людського єства виринає бажання служити Богові «на власних умовах». Тобто: «Боже, якщо Благословиш мене грошима, то я буду ходити до церкви. Якщо матиму козацьке здоров’я, то буду до тебе молитися і так далі…». Подивімось як Ісус кликав на учнівство своїх послідовників – «Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!». Той устав і пішов слідом за Ним.» (Мт.9,9). Більше жодних слів, жодних пояснень і планів на майбутнє, жодних фінансових забезпечень (зараз без страховки на здоров’я і життя й кроку не ступиш). Просто Ісус сказав: «Іди за мною!». І Матей пішов! Митник, який мав роботу, житло, забезпечення та якесь там «майбутнє» залишає все та йде з Ісусом. Мабуть Господь так сказав ці слова, що Матей зрозумів – тут жодних умов не треба ставити Учителеві, бо тоді я далі йтиму власною дорогою, але не дорогою Царства Божого. Дорогі брати і сестри! Не можна однозначно сказати, що ми виставляємо Богові якість умови для того, аби служити Йому та бути вірному. Іноді закрадається думка: «А може я вже достатньо намолений і Господь має мене послухати та виконати ту чи іншу справу». Кожного дня ми промовляємо: «Нехай буде воля твоя». Отож, чи усвідомлюєш собі, що тільки-що промовив? «Хай буде воля Твоя». Господь прокладає твою життєву дорогу та встановлює «умови» ваших відносин. Із стовідсотковою впевненістю можу сказати, що умови «Христового учнівства» є дуже вигідними – за тимчасовість Бог пропонує вічність, за страждання дає Благословення, за хрест дає Царство, за маленьке зерно віри творить Великі Чуда, за вірність Його Заповідям відкриває Самого Себе як Хліб Життя. Чи вартує ставити Богові свої примітивні умови у відносинах? Звичайно, що ні. Щоденно тільки-но вставши від сну, скеруй думку до Неба, де живе твій Бог. Запроси Його на цілий день у всі буденні справи. Нехай Він провадить тебе своєю дорогою Життя до вічності. Стань його живим учнем, який досконало знає Божі умови служби та вправляється у духовному гартуванні серця лише з однією метою, бути одним цілим з Ісусом в Благодаті Духа Святого на славу Отця Небесного за молитвами Богородиці і всіх святих. Помолимось псалом 119 царя Давида: «Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом. Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем. Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять. Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми. О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи! Тоді я б не осоромився, вважаючи на всі твої веління. Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих. Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім. Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.» (Пс119,1-9). Амінь | |
| Переглядів: 668 | |
| Всього коментарів: 0 | |