Думати про щось вище, думати про Бога…
| Автор: о. Йосафат Бойко, ВС Думати про щось вище, думати про Бога…  Прочитавши заголовок написаного, багато-хто може подумати: «Ще й тут будуть говорити про Бога», або «Нащо у такому інтернет порталі писати про щось духовне?». Проте, думаю, про такі речі нагадувати час від часу є важливо, а нагадування само по собі сприяє тому, щоб людина не забувала про те, що є головне у житті, не забувала Того, Хто керує цим життям і Хто пильним оком «стежить» за всім та за всіма… Нагадати про Бога, який є Творцем, який керує світом: а це означає, що не діється нічого у цьому світі, що виходило б поза Його (Божу) увагу чи з-під його контролю, нема нікого, хто був би Ним забутий. Але трапляються жахливі речі, з якими ми не можемо змиритися і не можемо зрозуміти, чому Бог їх допускає, як наприклад, та сама криза, про яку так багато говорять, пишуть, але яка є не тільки економічною (що відчувається у бізнесі і просто по кишені), але охоплює різні аспекти життя людини. Отже, про на дві речі хотів би сьогодні привернути Вашу увагу: по-перше, що якої би ми не були думки про нас самих, ми є просто сотворіннями Бога, який є нашим Творцем і це говорить про нашу обмеженість; по-друге, за будь-яких обставин ми не повинні втрачати надію на Того, Хто нас привів на цей світ. Щодо першого питання, яке ми заторкнули, дуже важливо припустити деякі знання з антропології (науки про людину), а саме, що людина є сотворінням особливим, як каже Св. Письмо, сотвореним на «образ і подобу» Божу (пор. Бут. 1,27). Людина є цінна тим, що має духовний елемент, має душу, яка є безсмертною. Ця безсмертність дущі доводиться тим, що вона нематеріальна, бо саме все матеріальне підлягає смерті, а духовне, оскільки просте і нескладне, є безсмертним. Ми є сотвореними Богом і від Нього залежить наше Життя: думаю, що вже нема людей, які би в цьому сумнівалися. Ніхто не може наприклад «застрахувати» власне життя, скільки разів у випадку хвороби людина безпорадна, скільки речей стаються у житті і людська «мудрість», чи краще сказати «премудрість» у розумінні впертості, хотіти щось комусь довести за будь-яку ціну, виявляється просто глупотою. Є речі, що виходять поза людину… Але це все діється під пильним оком Божим: це виходить поза людину, але не поза Бога, бо ніщо, що постало, не постало без Нього. Є люди, які стараються показати, що вони і без Бога дають собі раду. Сумно дивитись на таких людей: вони все життя чогось прагнуть, а їм не виходить; вони думають що без Бога здатні щось зробити. На жаль, багато помиляються і рано чи пізно розуміють, що Бога не можна виключити з нашого життя: Він є Той, хто Є, тобто був, є і буде, Він вічний. Читаємо у Старому Завіті «Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога!» (Пс 13,1), а в Новому Завіті у євангелії від Матея (16,26-27) читаємо: «Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Ангелами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його». Блаженної пам’яті Папа Іван Павло ІІ залишив такі чудові слова, які можуть для нас стати помічними: «Можеш залишити Бога, але не можеш заборонити Йому шукати тебе. Можеш ненавидіти Бога, але не можеш заборонити Йому любити тебе. Можеш зректися Христа, Його Церкви, але не можеш заборонити Йому говорити до тебе. Можеш шукати свою дорогу, але не можеш заборонити, щоб Бог тебе провадив. Можеш проклинати Бога, але не можеш заборонити, щоб Він був…». Бог Є, і поки ми Його не приймемо як Того, Хто всім керує, ми не знайдемо себе, ми не зрозуміємо для чого ми на цім світі: а практично в житті це видно часто, коли люди ходять нервові, збентежені, незадоволені, ображені, в депресіях, можуть просто викричатися одні на одних, образити інших… Людина, як казав Святий Августин, має робити все, так якби все залежало від неї, а знати, що все залежить від Бога. Щодо другого питання, розуміючи нашу ситуацію, як сотворіння вільні, з розумом і свобідною волею, але які залежні від свого Творця і під Його пильним «оком» живуть на цій землі, ми повинні по-християнськи реагувати на труднощі життя. Кожен з нас пережив чи переживає різного роду труднощі в житті: хто фізичні болі, хто психологічні, хтось сімейні чи на роботі, дехто економічні… І так можна продовжувати список видів трудностей. І зараз ситуація, коли люди втрачають місце праці, коли люди «хапаються» за голову, переживаючи як утримати сім’ю та прогодувати дітей, коли багато наших співвітчизників спиваються і втрачають молоді роки життя, коли наші молоді подружжя розпадаються, часто залишаючи напризволяще дітей… Виникає запитання: що робити, як продовжувати жити: усі напевно згодяться, що без Божої допомоги нема виходу. Лише на Нього надія, бо Він не радить, Він не залишить, Він підтримає, він підживляє нашу віру, він зміцнює надію… Так, саме надія допомагає продовжувати жити і творити, як ми це і робили. Надія на Бога є наче вогником у багатьох життєвих ситуаціях: не втрачаймо її. Поки людина не перестане надіятися на себе (вперто показувати свою пиху, гордість, самовпевненість, самодостатність, нехтування іншими), а покладати всю надію на Бога, людина не буде щасливою… Поки людина буде для сама для себе «богом», вона матиме сумне життя і завжди буде нарікати на все і на всіх… Звернімося до Бога, щоб він зміцнив нашу надію, щоб вона не погасла. А надія зміцнюється Словом Божим (вділімо час на читання Біблії), надія зміцнюється Святими Тайнами (не нехтуймо святою Сповіддю та Службою Божою в неділю), надія зміцнюється життям для інших (не забуваймо чинити діла милосердя), надія зміцнюється ділами, які свідчитимуть нашим послідовникам (виховуймо дітей, будуймо храми, сприяймо розвитку культури). Надія не дасть нам пропасти: друзі, не втрачаймо надії, без неї життя стає пеклом. І попрощаюся з Вами на цей раз словами моєї улюбленої Святої – Матері Терези з Калькутти, які мають стати для нас «вогником» надії: «Люди – нерозумні, нелогічні, самолюбні. Люби їх попри все. Якщо робиш добро, вони звинувачують тебе в егоцентризмі. Роби добро попри все. Якщо досягаєш успіхів, набуваєш фальшивих друзів і справжніх ворогів. Досягай успіхів попри все. Те, що ти будуєш роками, може завалитися протягом однієї ночі. Будуй попри все. Насправді люди потребують твоєї допомоги, однак можуть напасти, коли ти їм допомагаєш. Допомагай попри все. Даючи світові найкраще, що маєш, можеш отримати стусанів. Давай світові найкраще, що маєш, попри все”. | |
| Переглядів: 721 | |
| Всього коментарів: 0 | |