Ти учень Христа?
Автор: о.Віталій
 Ти учень Христа? – це говорять твої вчинки чи люди? Люди дивувалися, кажучи: "Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!”... Фарисеї ж говорили: "Він виганяє бісів князем бісівським!”... Дорогі у Христі, Євангеліє описує багато чуд, оздоровлень та надзвичайних подій, які служили не тільки для земського добра людей, але перш за все для скріплення віри в Бога, для прийняття Євагелія, для спасіння Людини. Чуда були явними і ніхто не міг заперечити їхнього неземського походження. Проста людина не могла зробити подібне. Люди, дивлячись на чудесні діла, поступово починали вслухуватися у слова про любов, про прощення, про вірність Богу. Простота та щирість Христа притягувала людей. Він не привертав увагу довгими шатами, не стояв довго на дорозі, молячись на показ, Він не зберігав задля людського ока традиції та релігійні норми, котрі вже не були помічними для людини у її спасінні. Він був відмінним від тих, хто претендували бути зразком релігійного життя. "Ідеальні люди” можливо і мали ідеальну поведінку, можливо були бездоганними перед законом, але чомусь не були настільки притягальними до наслідування, як простий чоловік із Назарету. Це бентежило не одного ревнителя закону і побожного фарисея. Вони поступово втрачали авторитет, послідовників. Заздрість щораз більше штовхала до ненависті. Кожне чудо та кожне слово, тепер обговорювалось і навіть перекручувалось, щоб лишень обезчестити Месію. Дивлячись на всі ці події, можемо зауважити, що Ісус не робив це задля людського ока: Він виконував Святу Волю Отця. Саме тому мало цікавився, що знатні люди про нього говорять. А постійно наголошував на Отці Небесному. Ісус Своїм прикладом показав, що виконувати Волю Отця – це найвищий вияв Любові. Перед простим людом Він давав можливість вибору, не нав’язуючи нікому своєї віри: "дивіться на вчинки мої!” Люди бачили наскільки Він переконаний і вірний у тому, що робить. Постійність і послідовність вчинків свідчила про серйозність Його намірів. Любити і робити добро людям – це не було тимчасове захоплення, це було тверде рішення, яке не захиталось ні перед підступною критикою, ні перед осудом, наклепами та зневагою. Ісус наголошував Своїм учням: "по вчинках ваших пізнають, що ви є мої учні”? Цікаво, а чому Христос не сказав: по тому, що про вас будуть говорити, пізнають, що ви мої учні? У часі випробувань і трудностей ти захочеш мати підтримку. Краще все ж таки на молитві і краще отримати її від людей, про яких говорять їхні вчинки. Коли ти запитуєшся у себе: який ти учень Христа, то ти дивишся на свої вчинки чи довіряєш тому, що ж про тебе було сказано? http://www.rozdum.org.ua/?p=1659#more-1659 | |
| Переглядів: 676 | |
| Всього коментарів: 0 | |