Рана слова
| Автор: dabar.org.ua Рана слова Найбільша рана людства – гріх, розпочалася від слова Лукавого до жінки:  З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитрішим був змій, Він і сказав до жінки… (Бут 3, 1). Словом Бог сотворив світ – "сказав Бог (…) і сталося”, тому не має також більшого руйнівного засобу ніж слово!!! Якщо людина створена на образ і подобу Бога, то людське слово є подобою Божого Слова і має міць творити. Словами ми створюємо ситуацію в якій живемо. Якщо слово не за призначенням використовувати, воно знищує. Вх 1, 15 – 17: Фараон сам не брався, щоб вбивати ізраїльських немовлят, він наказав (тобто виразив словами), щоб це робили єврейські повитухи. Прип 10, 11: Уста праведного – джерело життя, уста ж безбожного таять насильство… Прип 11, 9: Устами нечестивий губить свого ближнього; праведники своїм знанням спасуться… Прип 12, 6. 18: Слово безбожних засідки криваві, а уста праведних спасуть їх самих… Є такі, що устами мов мечем прошивають, а язик мудрих гоїть… Прип 18, 6. 21: Уста безумного ведуть до сварки, і губи його викликають удари… Смерть і життя у владі язика; хто його любить, той плоди його їстиме… Сир 28, 17 – 23: Удар батогом залишає смугу – удар язиком ламає кістки. Від гострого меча полягло багато, але не стільки скільки впало від язика. Щасливий той хто має захист від нього, хто середовищем його люті не проходить, хто кормиги його на собі не волік, хто в кайдани його не був закутий; бо кормига його кормига залізна, і його ланцюги – ланцюги мідяні. Погана та смерть, що є смертю від нього, і кращий за нього є навіть ад! Над побожними ж він влади не матиме, в його полум’ї вони не будуть горіти. Ті в нього потраплять, що Господа полишають; у них розгориться він і не погасне; нагряне на них, неначе той лев, мов той леопард, лютуватиме над ними… Останній текст дуже образно показує наслідки злого слова, пригляньмося ближче до них: "ламає кістки” – погане слово знищує життєву поставу людини. Завдяки кісткам тіло має певну статичність, поставу, підтримку. Вистачить кілька злих слів і ти вже не стоїш на ногах. Це означає, що твоє життя довгий час супроводжувалося критикою і образливими словами. "Багато полягло від язика” – Слово має настільки руйнівну силу, що може довести до депресії і о смерті. Біблія говорить також про кормигу лихого слова – залізну кормигу, кайдани і ланцюги. Тобто погане, лихе слово створює певну в’язницю, в наслідок злих слів почутих в дитинстві, в школі, в роки дозрівання, дорослого життя, можна жити в свого роду в’язниці слів, подібні слова ув’язнюють твоє життя і не дають тобі жити в повноті. Відчуваєш себе замкнутим у в’язниці слів, в неволі слів, тому твоє життя позбавлене свободи в думках, рішеннях, діях, почуттях, емоціях ітд. Психолог Йоана Хейдман про наслідки слова пише так: Слово має міць справляти те, що воно означає. Як щось назвемо, так воно і буде. Саме з цього джерела випливає теорія суспільного етикетування. Публічне означення (називання при допомозі конкретних слів – категорій, наприклад – "наркоман”, "алкоголік”, особливо через застосування негативних категорій – наприклад в суді особа стає "підозрілою”, після покарання стає "колишнім в’язнем”, а в наслідок діагнозу – "психічно хворою”) діє як пророцтво, що само збувається. Етикетка змінює власний образ особи, а також реакцію інших людей в стосунку до неї. В результаті хтось починає поводити себе згідно наданої етикетки, підтверджуючи її (Joanna Heidtman, Słowa, mowa, plotki, w:Charaktery, magazyn psychologiczny dla każdego nr 9 (80) wrzasień 2003, s. 45). Які наслідки довготривалого руйнування нашої особистості словом? Найважливіші з них: - низька самооцінка - перфекціонізм ("я” ідеальне) - внутрішні конфлікти - емоційний розлад (почуття вини, здавлений гнів ітп.) - депресія ітд. Більш конкретніші синдроми, які супроводжують нашу поведінку: - "Я мушу це зробити, я повинен… Це мій обов’язок… - Я міг би це зробити краще. Потрібно було б це зробити краще… - Ти здатний на більше… - Я не достатньо постарався. - Я мушу більше молитися, я не достатньо часу проводжу з Богом. - В усьому я винен… Якби не я… - Брак здібності приймати похвалу – "Мені це вийшло випадково”, "Це не я це Божа благодать у мені”… - Ідеальні схеми поведінки, брак спонтанності, наприклад, ручка повинна лежати паралельно бокам стола, а перпендикулярно до книжки, вазон рівно по середині вікна. - Брак здібності приймати комплементи – "Не перебільшуй”, "Та невже?”, "Тобі мабуть щось потрібно”. - Переконання, що на все потрібно заслужити – "Я цього негідний, недостойний”… - Фальшива покора (Єр 1, 4 – 10). - Переконання, що потрібно бути для всіх милим, чемним, привітним, до всіх однаково ставитися, усім посміхатися. - Бажання всім догодити: батькам, в університеті, настоятелю, шефу ітд. Водночас: - критика інших - високі вимагання від себе і від інших - проблеми з прощенням - проблеми у взаємовідносинах. Ось такі жнива можна пожати після сівби образливих, руйнівних, поганих слів. Оскільки найбільша рана людства – гріх, почалася від сприймання злого слова, тому процес оздоровлення, зцілення, спасіння (в стародавніх мовах не має різниці між словами здоров’я і спасіння, часто ці реалія виражаються одним словом – гр. содзо – зцілювати спасати, лат. – salus, salutis) також розпочався від сприйняття Божого Слова: Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія (Лк 1, 26). Слово Боже (ангел Гавриїл) було послане до конкретної людини (Марія) з конкретною історією (місто в Галилеї, ім’я якому Назарет, до діви зарученої чоловікові на ім’я Йосиф, з Давидового дому – покоління, роду). Якщо зцілення всього людства розпочалося від прийняття слова, то від чого має розпочатися твоє внутрішнє зцілення, твоє оздоровлення?! Також від сприйняття Божого Слова!!! Ті сфери твого життя, які були знищенні людським словом, може відбудувати Боже Слово. Хтось, хто Біблії не читає, позбавляє себе такого оздоровлення. Послухаймо, як говорить про свою місію наш Господь: Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести добру новину бідним, звіщати поневоленим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий (Лк 4, 18 – 19). Зверніть увагу, що визволення полоненим Ісус звіщає, тобто говорить слово, проголошує. Про яку, отже в’язницю йде мова? Може про той самий полон, про який говорить Книга Сирах: кормига, кайдани і ланцюги слова. Ісус звіщаючи Тобі слово, може розбити твою кормигу, твої кайдани і ланцюги. Боже Слово приносить оздоровлення і свободу: Мій сину! Слухай слова мої уважно, нахили вухо до моїх глаголів. Нехай вони не відходять з – перед очей у тебе, сховай їх в осерді твого серця, вони бо життя тому, хто їх знайде і здоров’я для всього його тіла (Прип 4, 20 – 22). Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом (Пс 119, 28). Процесу внутрішнього зцілення має товаришувати постійне прийняття Божого Слова!!! Перш, ніж знищиш якусь фортецю, потрібно її дослідити. Які її стіни, підходи до неї, ґрати ітд. Щоб знищити фортецю злих слів також потрібно її дослідити: - Які образливі слова в твою адресу тобі доводилося чути? Випиши їх на аркуші паперу. - Які з них, на твою думку, до сих пір ув’язнюють тебе? - Які слова є для тебе кормигою, тобто надають тобі почуття вини – тягар, які кайданами і ланцюгами – не дозволяють тобі діяти в повноті. Після такого дослідження можеш вже нанести першу атаку по фортеці і прочитати, наприклад, Перше Послання Йоана Апостола, де ми названі не ким – не будь, а дітьми Божими, або Послання до Ефесян 1, де можемо прочитати Божу думку про нас і побачити Божий план для нас. http://www.dabar.org.ua/2009/10/rana_slowa/#more-290 | |
| Переглядів: 1034 | Коментарі: 2 | |
| Всього коментарів: 0 | |