Пересопницьке Євангеліє (1556-1561рр.)

Пересопницьке Євангеліє
(1556-1561 рр.)



    Manuscript
  • Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної.
  • Як свідчить приписка в рукопису, переклали євангеліє 1556-1561 син протопопа М.Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с.Двірці й м.Пересопниці (тепер Рівненська обл.). Замовила книгу княгиня А.Заславська. Пересопницьке Євангеліє — розкішна книга, вагою 9 кг. 300 гр., писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів.
  • Рукопис богато орнаментований, прикрашений високохудожніми кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й богатством оформлення "П.Є." не має рівних собі серед українських рукописів. Для прикладу на Web-сторінці наведена одна з мініатюр, що прикрашають "П.Є.". На ній зображений євангеліст Лука. Пропонуємо збільшений формат цієї мініатюри.
  • Зміст рукопису — традиційне четвероєвангеліє. Своєрідним є вміщення перед кожним євангелієм так званих сумаріїв — короткого змісту розділу. На маргіналіях чимало голосів — пояснень до окремих малозрозумілих слів.
  • Після зруйнування Пречистенського монастиря доля рукопису "П.Є." тривалий час не була відома. Майже через півтораста років (1701) його подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа. Згодом рукопис "П.Є." опинився в бібліотеці Переяславської семинарії, де 1837 з ним ознайомився славіст О.М.Бодянський (1808-1877). Після переведення духовної семинарії з Переяслава до Полтави (1862) рукопис "П.Є." теж був перевезений. На поч.20 ст. "П.Є." було передано до Полтавського давньосховища. Тут його вивчали літературознавець В.М.Перетц (1870-1935) та філолог і палеограф О.С.Грузинський (1881-1954). Під час війни "П.Є." евакуйовано.
  • З 1947 року "П.Є." в фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.
  • Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації — на "Пересопницькому Євангеліє" під час інавгурації присягали Президенти України Л.Кравчук, Л Кучма, В.Ющенко.

  1. Думитрашко Н. Замечательная рукопись Полтавской семинарии — Пересопницкое євангелие. — Полтава, 1874. — 29 с.
  2. Житецкий П.И. Описание Пересопницкой рукописи XVI в. с приложением текста Евагнелия от Луки, выдержек из других евангелистов и 4-х страниц снимков. — К., 1876. — 79 + 4 с.
  3. Грузинский А.С. Палеографические и критические заметки о Пересопницком евангелии. — С.-Петербург, 1912. — 37 с.
  4. Запаско Я. Мистецькі рукописні пам'ятки України. — Львів, 1997. — 80 с..
  5. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К.: Либідь, 1994. — Кн.2. — С.53-55.
  6. Пересопницкое евангелие // Украинский советский энциклопедический словарь / Под. ред. А.В. Кудрицкого. — К., 1988. — Т.2. — С.655.
  7. Пересопницьке євангеліє // Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років. — Львів., 1996. — Т. 6. — С. 2014.
  8. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — К.: УЕ, 1992. — С.644.
  9. Франко І. Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського // Іван Франко. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — К., 1983. — Т.40. — С.222-223.
Категорія: Біблія | Додав: paster (02.02.2009)
Переглядів: 1424 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
der="0" width="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Ім'я *: Email: WWW:
Код *: