ПРИЯТЕЛЬ МОЛОДІ
| Рік тому, 2 квітня на 85 році життя зупинилося серце чи не найвідомішої людини світу наших часів: Івана Павла ІІ – Папи Римського. Восени 1978 року Католицька Церква дещо з тривогою зустрічала новообраного понтифіка-неіталійця, а навесні 2005 майже цілий світ зі сльозами на очах дякував Господу за таку виняткову харизматичну особу. Довгі кільканадцятигодинні черги здавалось би не втомлювали прочан, котрі прибули на похорон людини „котра змінила світ”. І кожному з того чотиримільйонного натовпу не було навіть важливим те, що його особисте прощання з Великим Папою, у той час як буде проходити повз його катафалок, буде тривати всього кілька коротких хвиль, бо кожен відчував, що цей момент залишиться у серці назавжди. Пригадується кедрова трумна з тілом Івана Павла ІІ, що скромно стояла посеред площі св. Петра, а над нею схилені в молитві голови найбільш шанованих особистостей світу. Приємно, що там не забракло і провідників нашої церкви та держави. Однією з найчисельніших груп, що збиралася в ті сумні дні річної давності у Ватикані, околицях Рима та по цілому світі, була молодь. Часто, як хтось запитував когось з них про причину своєї присутності, можна було почути відповідь: „Я тут, бо хочу особисто, як своєму приятелю, подякувати за все зроблене для всіх нас”. Однією з харизм Івана Павла ІІ було його надзвичайне вміння віднаходити контакт з молодою людиною. Це мало свій початок ще тоді, коли молодий отець Кароль часто брав участь разом з молоддю у запливах на каяках чи спільних мандрівках по горах. Він старався бути завжди з ними і ніколи не втрачав нагоди, щоб у доступній формі вияснити правди християської віри та моралі. Був рішучим та вимогливим, але заразом добрим та милосердним – і молодь йому вірила. Мало що змінилося й тоді, коли кардинала Кароля Войтилу обрали Папою Римським. Одним з підставових своїх завдань Іван Павло ІІ вважав опіку та виховання молоді. Кожного разу, коли відбував прощу до чергової країни старався окремо зустрітися з молоддю, щоб особливо для них в доступний спосіб вияснити цінності християнства. Крім того, Папа особисто ініціював та установив Світові З’їзди Молоді, котрі починаючи з аргентинського Буенос Айресу і закінчуючи німецьким Кельнем, виховали ціле покоління свідомих та відповідальних християн. Кожного разу, коли Великий Папа промовляв до молодих сердець, було видно на обличчях таких людей невимовну радість та рішучість наслідувати ті слова. Часто ті котрі, були у багатотисячних чи навіть понадмільйонних групах зізнавалися про відчуття, що Святійший Отець промовляв власне до них. Ця здатність наступника св. Петра, Папи-слов’янина полягала у великому розумінні прагнень кожної особи та правдивій любові до неї. Подібно, як за перших років свого священства, Папа Іван Павло ІІ ставив великі вимагання перед кожною молодою душею. На одному з перших своїх звертань він рішуче закликав: „Найдорожча молоде, з цієї нагоди, хотів би скерувати до Вас особливий заклик: застановіться. Зрозумійте, що промовляю до Вас про справи дуже важливі. Йдеться про посвячення цілого свого життя на службу Богові та Церкві. Йдеться про те, щоб посвятити його з глибокою вірою, дозрілим переконанням, з рішенням правдиво вільним, з великодушністю в кожному почині та без жалю” (Звернення до молоді з нагоди Світового Дня Молитви за покликання. 1980 р.). На кожній зустрічі з молоддю Святіший Отець демонстрував свою виняткову здатність віднаходити дорогу до людського сумління та скеровувати такі слова, котрі будили неспокій, що його втамувати може тільки Бог. Феноменом було те, що Іван Павло ІІ бажав розмовляти з молоддю про справи, котрі особливо в цьому віці не дають спокою. Він називав речі своїми іменами не комплексувався заохочувати їх до чистоти та прямувати за своїми мріями згідно найвищих ідеалів. Здавалось би папа занадто довіряв молоді. На численних зустрічах, котрі присвячував тільки їм у надзвичайний спосіб єднався з молодими серцями. Коли промовляв серед молоді панувала абсолютна тиша, повна напруги і зосередженості. Папа розумів молодь, а вона в свою чергу старалася доцінити зміст його слів, приймаючи їх серцем та розумом. Іван Павло ІІ звільнював молодих людей стилем свого життя від переживання та скованості. Робив речі „не прийняті”, бавлячись разом з групами в ігри, наспівував молодіжні мелодії, слухав популярних молодіжних співаків, подивляв майстрів хіп-хопу. Він акцептував кожен прояв творчості молодого серця і молодь цінила цю відкритість. Молодь України нашого покоління крім участі у Світових З’їздах Молоді чи інших зібраннях з присутністю Івана Павла ІІ мала можливість гостити його на своїй рідній землі. Пригадаймо той трепет та хвилювання, коли у 2001 року у Львові Святіший Отець під’їжджав до площі перед церквою Різдва Богородиці на Сихові. Варто також у великій мірі пригадати слова, котрі Папа скерував тоді до нас: „...Дорога молоде, ваш народ переживає важкий і складний перехід від тоталітарного режиму, що пригнічував його протягом стількох років до нарешті вільного й демократичного суспільств. Свобода, однак, вимагає сильного, відповідального й зрілого сумління. Свобода вимоглива, і в певний спосіб, коштує більше, ніж неволя. Тому, обіймаючи вас, як батько, кажу вам: вибирайте вузьку дорогу, – ту дорогу, яку Господь вказує вам через свої заповіді. Це слова правди й життя. Дорога, яка часто здається широкою і зручною, потім виявляється облудною та хибною. Не переходьте від неволі комуністичного режиму до неволі споживацтва, що є іншою формою матеріалізму, який, хоч і на словах не відкидає Бога, однак заперечує Його фактами, виключаючи Його з життя. Без Бога не зможете зробити нічого доброго. З його допомогою, навпаки, ви зможете сміливо вийти назустріч усім викликам сьогодення. Зможете довести до кінця зобов'язуючі починання, іти проти течії, як наприклад, щоб з довір'ям залишитись у своїй Батьківщині, не піддаючись мареву легкого щастя за кордоном. Тут потрібно вас, молодих, готових внести свій вклад для покращання суспільних, культурних, економічних і політичних умов життя країни. Тут потрібно талантів, якими ви багаті, потрібно для майбутнього вашої землі, що має таке славне минуле. Майбутнє України великою мірою залежить від вас і від тієї відповідальності, яку ви зумієте взяти на себе. Бог не забариться, щоб благословити ваші зусилля, якщо спрямуєте своє життя на великодушне служіння родині й суспільству, ставлячи спільне добро вище від особистих інтересів. Україна потребує чоловіків і жінок, які б віддвали себе на служіння суспільству, маючи на меті сприяння правам і добробути всіх, починаючи від найслабкіших і знедолених. Такою є логіка Євангелія, але це також і логіка, завдяки якій зростає цивілізоване суспільство. Справжня цивілізація, в дійсності, не вимірюється тільки економічним поступом, але в основному людським, моральним і духовним розвитком народу...”. Чи не залишаються ці слова, актуальними й тепер для кожного молодого українського серця? Авжеж. Вони будуть актуальними ще довгі роки, аж наша держава встане міцно на ноги і крізь віки вшановуватиме не тільки своїх відданих синів та дочок, а також щирих приятелів серед яких без сумніву Папа-поляк. Більшість з нас українців могло не знати Івана Павла ІІ особисто, чимало могло не читати його поезій, п’єс, філософських праць, богословських трактатів чи віронавчальних документів, хтось міг не чути його гомілій, промов, закликів, виступів, звернень. Але вистачило одного його приїзду, однієї зустрічі з ним, щоб пережити хоч і невидимий, але напрочуд особистісний і довірливий зв’язок з цим старцем у білому. Він став своїм, близьким, навіть рідним для багатьох з нас. Таким був Папа-слов’янин – приятель молоді, або іншими словами – Папа молоді. Його великий авторитет залишеться в пам’яті назавжди. Він вже став легендою перелому двох тисячуліть. Людина, котра змінила історію сучасного світу, залишаючись завжди молодою, навіть попри свою старість та хворобу. Протягом цілого понтифікату молодь була зі своїм Папою – з їхніх серць спливала правдива любов до цієї людини. Навіть на смертній постелі одними з останніх слів Святішого Отця були скеровані до молоді: „Я Вас шукав, а тепер Ви прийшли до мене і за це вам дякую”. | |
| Переглядів: 709 | |
| Всього коментарів: 0 | |